Якщо вірити вислову «Політики поводяться так, як їм це дозволяють виборці» (а не вірити приводу немає), то за 10 днів, що залишилися до другого туру, в країні дива не станеться. Виборці виберуть нового президента.
Але ні до, ні, думаю, після виборів так і не дізнаються, що саме їх чекає в наступні п'ять років.
Звинувачувати в цьому політиків — остання справа. Виною тому, що президентські перегони, які за всіма законами жанру мають бути змаганням ідей і інтелекту, у нас відбулася як масштабна рекламна акція, є занижені і навіть, я б сказав, примітивні вимоги електорату. Причому всіх соціальних груп одночасно. Тому що пропозиція визначає виключно попит, попит і ще раз попит. Тому я і не вірю, що за 10 днів, що залишилися, наш електорат — втомлений, розчарований і розбитий на дрібні групки за своїми кухонними інтересами — збереться з духом і запитає у своїх двох кандидатів: отже що саме ви нам пропонуєте, панове?
І по пунктах, будь ласка, без рекламних слоганів... Для будь-якого цивільного суспільства, що поважає себе, це і не таке вже і нездійсненне завдання — добитися від політика конкретизації його передвиборної програми, щоб голосувати не серцем і не якимсоь іншим місцем, а саме головою. Може, до наступних виборів ми всі дружно дозріємо до такого розуміння вибору свого майбутнього, але не до цих — вже точно. Але є і добра для всіх нас новина — у нас з'явився серйозний і яскраво виражений суспільний запит на третю силу, і перший тур виборів можна рахувати його офіційно зареєстрованим днем народження. Тому дуже навіть непогано, що цього року у нас будуть місцеві і, дай Боже, парламентські вибори. І майбутній український президент, хто б їм не став, буде повинен зважати на цей суспільний запит, як не крути. І хоча дива не станеться, треба все-таки зробити над собою зусилля, включити мізки і хоч би для себе на кухні розкласти по поличках кожного кандидата. Враховуючи максимальну обмеженість вибору, часу на це багато не буде потрібно, а на виборчу ділянку вже підете з більш-менш свіжою головою. Варіантів же немає — новий президент буде у будь-якому випадку.
.Я нещодавно був у батьків, в місті Овруч. Там стихійне лихо, про яке по телевізору ніхто не говорить. У районі із-за страшного обмерзання до цих пір при 20-градусному морозі залишаються без електрики близько 40 населених пунктів. І жодна техніка, окрім бульдозерів, не може пробратися через поліські ліси до поламаних стихією ліній електропередач. А бульдозерів на весь район — аж 0. За останні роки їх чи то кудись ліквідовували, чи то списали, чи то продали. Загалом, немає там вже бульдозерів. А люди, тим часом, радіють, що МНС прийняло рішення забезпечити цього року район двома бульдозерами... Ну, прямо країна в мініатюрі.
Ярослав Хобта
президент комунікаційної групи PRT
