Виборча кампанія на дострокових парламентських виборах матиме не настільки драматичний характер, як попередня, учасники виборчих гонок більше зосередяться на соціальних питаннях. А голосування на виборах 30 вересня проходитиме не так власне за політичні сили, як за їхніх лідерів. Про це свідчать результати дослідження Індексу комунікаційної ефективності (ІКЕ), проведеного комунікаційною групою PRT в липні.
Індекс комунікативної ефективності визначався за оцінкою того, як та або інша політична сила, учасник майбутніх парламентських виборів, позиціонує себе перед виборцями, наскільки вдало або невдало веде свою передвиборну кампанію, присутній в інформаційному просторі. Це суспільний проект, для участі в якому були запрошені політичні експерти, журналісти, представники громадських організацій. За словами керівника проекту Ярослава Хобти, найбільший сумарний індекс комунікаційної активності в липні, ще до офіційного початку передвиборної кампанії, мав блок «Наша Україна — Народна самооборона» (+7.9 бала). Хоча рівень комунікації й активності блоку протягом місяця мав періоди зростання і падіння. На думку експертів, високий показник ІКЕ пояснюється сприйняттям виборцями основної ідеї блоку — скасування депутатської недоторканості. Високі сумарні індекси також мають БЮТ (+7 балів) і Партія регіонів (+5,4 балу). Зростання рівня комунікаційної ефективності БЮТу на початку липня, за висновками експертів, сталося після збільшення присутності лідера блоку в ЗМІ у форматі телероликів і прямих ефірів, в інформаційних програмах. БЮТ позиціонувався як провідник ідеї конституційного референдуму і запам'ятався виборцям саме в цій якості. Проте з часом показники комунікацій із виборцями стали поступово знижуватися: вочевидь, зміна Конституції все-таки не сприймається виборцями як першочергове завдання, а нових ідей блок не запропонував.
Партія регіонів, за підсумками дослідження, не запропонувала виборцям нових ідей, обмежившись порівняльною характеристикою підсумків роботи своєї команди і «помаранчевих» урядів. Стартуючи з високих комунікаційних позицій лідера, партія отримала спад у середині місяця, що було викликано відсутністю в Україні Віктора Януковича, «фосфорним питанням». У КПУ сумарний індекс складає + 1,7 бала. У комуністів, вважають експерти, на позитив грає сформований цілісний образ партії, а ось СПУ та її лідер іще не почали виборчу кампанію, а сконцентрувалися на боротьбі за продовження роботи Верховної Ради. Блок Володимира Литвина вийшов до виборців із гаслом лідера «Я повертаюся», але ще не запропонував виборцям власної програми (ІКЕ блоку +2,7). На думку політологів, на нинішніх виборах блок В. Литвина шукатиме підтримку серед розчарованих, а не центристів, як в 2006 році.
За словами директора Інституту глобальних досліджень Вадима Карасьова, результати проекту Індексу комунікативної активності майже збігаються з останніми соціологічними опитуваннями. Поки найбільша активність припадає на невеликі політичні партії, а не на потужних політичних гравців, що приберігають свої сили на фінал виборчих перегонів. А ось на думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, на дострокових парламентських перегонах явка виборців буде значно нижчою, ніж у 2006 році, і всі політичні сили наберуть менше голосів, ніж на попередніх виборах. Це викликано розчарованістю виборців у політичній еліті — більшість людей уже не сприймають негатив, критику один одного, а налаштовані на позитив і якомога швидше вирішення своїх насущних проблем.
Олександра КУЧЕРЯВА
